Усі ми виховуємось у дитячому садку, навчаємось у школі, проте ніхто нас не вчить бути хорошими батьками. Нам не казали, що це може бути дуже складно й водночас цікаво, що іноді батьківство – це творчість, захоплення та задоволення, а часом – рутина, розпач, безсилля. Як налагодити щирі й довірливі взаємовідносини з власною дитиною?
Складові мудрої батьківської любові
- Навчіться вислуховувати свою дитину, бути терплячими. Не поспішайте завершити замість неї фразу, думку; не підганяйте та не перебивайте.
- Уникайте спокуси задовольнити будь-яке бажання дитини.
- Давайте дитині посильні доручення та стежте за їх виконанням. Не намагайтеся виконувати замість сина або доньки будь-яку справу.
- Не нав'язуйте свою думку або волю: краще аргументовано доведіть, що зробити краще так, як ви пропонуєте.
- Привчайте аргументувати свої вчинки: пропонуйте їй щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить.
- Спонукайте пізнавати навколишній світ.
- Створіть для дитини безпечні умови перебування та пізнання — закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким можна порізатися тощо.
- Пояснюйте призначення та користь різних речей, предметів, правила користування ними зрозумілою мовою, але без сюсюкання і зайвого спрощення.
- Вчасно привчайте дитину до самообслуговування. Вигадуйте для цього ігрові форми, зацікав¬люйте, заохочуйте.
- Навчайте дитину шанувати і любити своїх батьків, дідусів і бабусь, братиків або сестричок. Не допускайте її самоствердження за допомогою інших.
- Будьте прикладом для дитини. Адже дитина є дзеркалом сім'ї.
- Шануйте свою дитину, не принижуйте її гідність — не вживайте груби слів, не кепкуйте з ди¬тини через її невмілість, не застосовуйте фізичні покарання.
- Любіть дітей не сліпою, а мудрою любов'ю, яка допоможе їм вирости хорошими людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних життєвих умовах.
Коментарi